Завідувач відділення (соціальні послуги)


Загальна інформація Інша інформація
Код професії:
1229.7
Основна мета професійної діяльності:
Управління процесом діяльності стуктурного підрозділу (служби: відділення) установи (закладу), що надає соціальні послуги, що передбачає забезпечення постійного аналізу стану справ у сфері компетенції відділення, прогнозування, проектування і моніторинг реалізації процесу надання соціальних послуг згідно законодавстава та в межах компетенції відділення, заходів соціальної підтримки, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам\ сім'ям, які в них перебувають.
Розробник: Науково-дослідний інститут соціальної політики Міністерства соціальної політики України і НАН України
Дата затвердження:
03 лютого 2021 року
Дата внесення до Реєстру:
05 лютого 2021 року
Рекомендована дата перегляду:
Лютий 2026 року
Версії:
05 лютого 2021 (актуальна)
Назва професії та її код (згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010):
Вид економічної діяльності (згідно з КВЕД-2010):

Інша  інформація 

1.1. Узагальнена назва професії (посади)

Завідувач відділення

1.2. Місце професії (посади) в організаційно-виробничій структурі підприємства (установи, організації)

Очолює структурний підрозділ (службу, відділення) установи (закладу), що надає соціальні послуги.
Безпосередньо підпорядковується керівнику установи (закладу), що надає соціальні послуги. Має у підпорядкуванні відповідний штат співробітників.
Робоче місце завідувача відділення постійне, розташоване у кабінеті (кімнаті) службових приміщень відповідного структурного підрозділу (служби, відділення) установи (закладу), що надає соціальні послуги громадянам. Може бути розташоване у окремому приміщенні (кабінеті, кімнаті).

1.3. Умови праці

Тривалість робочого часу та відпочинку встановлюється згідно з чинним законодавством, графіками роботи та відпочинку, правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором.
Відпустки надаються згідно з чинним законодавством, колективним договором, графіками надання відпусток.
Робота пов’язана з відповідальністю та підвищеним нервово-емоційним навантаженням.

1.4. Засоби індивідуального захисту

Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального та колективного захисту - за встановленими нормами.

1.5. Умови допуску до роботи за професією (посадою)

На посаду „завідувач відділення (соціальні послуги)” приймаються особи з вищою освітою першого рівня за ступенем бакалавра та спеціальностями за напрямом роботи відділення або особи з вищою освітою другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю відповідної галузі знань. Стаж роботи у відповідній сфері діяльності - не менше ніж 3 роки або на посадах в інших відповідних сферах діяльності - не менше ніж 5 років.
Наявність всіх, передбачених законодавством, документів відповідно до напряму роботи відділення.
Проходження вступного та первинного інструктажів з охорони праці.

1.6. Документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня Національної рамки кваліфікацій (НРК)

Диплом бакалавра зі спеціальностей за напрямом роботи відділення, 6 рівень НРК.
Диплом бакалавра з соціальної роботи, кваліфікація „бакалавр з соціальної роботи”, 6 рівень НРК.
Диплом магістра з соціальної роботи, кваліфікація „магістр з соціальної роботи”, 7 рівень НРК.

2. Навчання та професійний розвиток

2.1. Первинна професійна підготовка (назва кваліфікації)

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій, зі спеціальностей за напрямом роботи відділення.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій, за спеціальністю галузі знань „соціальна робота”.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікації, за спеціальністю галузі знань „соціальна робота”.

2.2. Перепідготовка (назва кваліфікації)

Підготовка на другому рівні вищої освіти для здобуття ступеня магістра за спеціальністю галузі знань „соціальна робота” на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутого за іншою спеціальністю.

2.3. Підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти (назва кваліфікації)

Законодавством передбачено підвищення кваліфікації в межах вимог до професії без присвоєння нового рівня кваліфікації не рідше ніж один раз на п’ять років.

2.4. Спеціальне, спеціалізоване навчання (назва кваліфікації)

Спеціальне навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, протипожежного захисту проводиться один раз на рік.

3. Нормативно-правова база, що регулює відповідну професійну діяльність

Конституція України.
Кодекс законів про працю України.
Цивільний кодекс України.
Сімейний кодекс України.
Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ПІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР.
Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 № 789-ХП.
Конвенція про права осіб з інвалідністю, ратифікована Законом України від 16.12.2009 № 1767-VI.
Закон України „Про соціальні послуги”.
Закон України ,Цро звернення громадян”.
Закон України „Про охорону праці”.
Закон України „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”.
Закон України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.
Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Закон України „Про місцеві державні адміністрації”.
Закон України „Про органи самоорганізації населення”.
Закон України „Про волонтерську діяльність”.
Закон України „Про освіту”.
Закон України „Про вищу освіту”.
Закон України „Про зайнятість населення”.
Закон України „Про захист персональних даних”.
Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”.
Закон України „Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ”,
Закон України „Про протидію торгівлі людьми”.
Закон України „Про психіатричну допомогу”.
Закон України „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей”.
Закон України „Про охорону дитинства”.
Закон України ,Лро соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”.
Закон України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”.
Закон України „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
Закон України „Про житловий фонд соціального призначення”.
Закон України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
Закон України ,Дро реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”.
Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Закон України „Про забезпечення функціонування української мови як державно?’.
Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №428 „Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1417 „Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 177 „Деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185 „Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №429 „Про затвердження Порядку установлення диференційованої штати за надання соціальних послуг”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №449 „Про затвердження Порядку проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №450 „Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 587 „Про організацію надання соціальних послуг”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”.
Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 09.09.2005 №1965 „Про затвердження Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України”.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 01.10.2012 № 612 „Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2012 за № 1771/22083.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 27.12.2013 №904 „Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг”.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.07.2018 № 1005 „Про затвердження форм обліку соціальної роботи з сім’ями / особами, які перебувають у складних життєвих обставинах”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 943/32395.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 12.06.2020 №414 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо супервізії працівників, які надають соціальні послуги”.
Державні стандарти соціальних послуг.
Інші нормативно-правові акти, що регламентують надання соціальних послуг сім’ям / особам, які опинились в складних життєвих обставинах та потребують соціальних послуг, особам похилого віку, особам з інвалідністю тощо.