1.1. Узагальнена назва професії

Викладач закладу вищої освіти
*Назву зазначено відповідно до положень Закону України ’‘Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про повну загальну середню освіту”

1.2. Назви типових посад

Професор
Доцент
Старший викладач
Викладач
Асистент

1.3. Місце професії (посади, професійної назви роботи) в організаційно-виробничій структурі підприємства (установи, організації)

Асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор є посадами у складі структурного підрозділу (кафедри, факультету/інституту та ін.) закладу вищої та фахової передвищої освіти.
Асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор підпорядковуються керівникові структурного підрозділу та наділені значною автономією та академічною свободою, зокрема, у питаннях освітньої, наукової та методичної діяльності.

1.4. Умови праці

Робочий час, час відпочинку, права та обов’язки, інші умови праці визначаються законодавством про освіту, про вищу освіту, про фахову передвищу освіту, законодавством про працю, трудовими договорами та статутом закладу вищої освіти, іншими нормативно-правовими актами.

1.5. Умови допуску до роботи за професією

Посади викладачів можуть обіймати особи, які мають науковий ступінь та/або вчене звання, освітній ступінь магістра або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста у галузі знань відповідно до профілю викладання. У випадку відсутності відповідного наукового ступеня та/або вченого звання від викладача може вимагатися стаж роботи у галузі чи виді професійної діяльності, що відповідає профілю викладання.
Необхідними для допуску до роботи на посаді асистента, викладача, старшого викладача є ступінь магістра (спеціаліста) за відповідною спеціальністю; на посаді доцента, професора - науковий ступінь та/або вчене звання за відповідною галуззю знань. При прийомі на роботу може вимагатися також проходження інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки, медичного огляду у випадках, передбачених законодавством.
Статутом закладу вищої освіти можуть встановлюватися відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть обіймати посади викладачів. Призначення на посади відбувається за результатами конкурсного відбору, порядок проведення якого затверджує вчена рада закладу вищої освіти.

1.6. Документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до Національної рамки кваліфікацій (НРК)

Диплом магістра (спеціаліста), 7 рівень НРК.
Диплом кандидата наук, 8 рівень НРК.
Диплом доктора філософії/диплом доктора мистецтва, 8 рівень НРК.
Диплом доктора наук, 8 рівень НРК.
Атестат доцента, атестат старшого наукового співробітника, атестат старшого дослідника, 8 рівень НРК.
Атестат професора, 8 рівень НРК.
Сертифікати, що підтверджують здобуття компетентностей, визначених цим стандартом, 7,8 рівні НРК.

2. Навчання і професійний розвиток

2.1. Первинна професійна підготовка (назва кваліфікації)

Для посад “асистент”, “викладач”, “старший викладач” - підготовка на другому (магістерському) рівні вищої освіти для здобуття ступеня “магістр”.
Для посад “доцент”, “професор” - підготовка на третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівні вищої освіти для здобуття першого наукового ступеню “доктор філософії”/освітньо-творчого ступеню “доктор мистецтва” та/або вченого звання.

2.2. Підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня освіти (назва кваліфікації)

Підвищення кваліфікації осіб з освітнім ступенем магістра (спеціаліста) шляхом підготовки третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівні вищої освіти для здобуття першого наукового ступеня “доктор філософії”, освітньо-творчого ступеню “доктор мистецтва”.
Підвищення кваліфікації осіб з першим науковим ступенем “доктор філософії-”, освітньо-творчим ступенем “доктор мистецтва” шляхом підготовки на науковому рівні вищої освіти для здобуття другого наукового ступеня “доктор наук”.

2.3. Підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти (назва кваліфікації)

Викладачі зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію у закладах вищої освіти, дослідницьких та професійних інституціях як України, такі за кордоном. Заклади вищої освіти мають надавати різнобічну (організаційну, методичну, фінансову та ін.) підтримку викладачам у питанні підвищення кваліфікації. Обсяг підвищення кваліфікації викладачів упродовж п’яти років не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС. Форми і зміст підвищення кваліфікації мають бути спрямовані на формування професійних компетентностей, які визначені цим стандартом, а також індивідуальним планом професійного розвитку викладача, що визначається ним самостійно у довільній формі.

3. Нормативно-правова база, що регулює відповідну професійну діяльність

Конституція України.
Закон України “Про освіту”.
Закон України ‘‘Про вищу освіту”.
Закон України “Про фахову передвищу освіту”.
Кодекс законів про працю України.
Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1341 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 519).
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №261 “Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників”.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.01.2016 № 13 “Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за№ 183/28313.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 №977 “Про затвердження Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.08.2019 за№ 880/33851.
Стандарти вищої освіти.