Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту дітей)


Загальна інформація Інша інформація
Код професії:
2351.2
Основна мета професійної діяльності:
Організація виховної діяльності у закладах, установах соціального захисту дітей (притулки для дітей служб у справах дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; центри соціальної підтримки дітей та сімей; стаціонарні служби (відділення) районних, міських, районних у містах, селищних та сільских центрів соціальнох служб, що здійснюють соціально-психологічну реабілітацію дітей; центри реабілітації дітей з інвалідністю; соціально-психологічну реабілітацію дітей; центри реабілітацій дітей з інвалідністю; соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціальні центри матері та дитини; інші профільні соціальні установа).
Розробник: Науково-дослідний інститут соціальної політики Міністерства соціальної політики України і НАН України
Дата затвердження:
09 лютого 2021 року
Дата внесення до Реєстру:
12 лютого 2021 року
Рекомендована дата перегляду:
Лютий 2026 року
Версії:
12 лютого 2021 (актуальна)
Назва професії та її код (згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010):
Вид економічної діяльності (згідно з КВЕД-2010):

Інша  інформація 

1.1. Узагальнена назва професії

Вихователь-методист.

1.2. Професійна кваліфікація

Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту дітей) вищої категорії;
Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту дітей) І категорії;
Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту дітей) II категорії;
Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту дітей).
Присвоєння кваліфікаційних категорій здійснюється за результатами атестації педагогічних працівників.

1.3. Місце професії (посади, професійної назви роботи) в організаційно-виробничій структурі підприємства (установи, організації)

Вихователь-методист у закладах, установах соціального захисту дітей безпосередньо підпорядковується керівнику закладу.
Робоче місце методиста розташоване в окремому кабінеті або в кабінеті педагогічних працівників закладу, установи соціального захисту дітей та оснащене предметами і засобами праці відповідно до вимог законодавства.

1.4. Умови праці

Робочий час і час відпочинку, матеріально-технічне забезпечення та оплата праці є гарантованими законодавством про освіту та законодавством про працю.
Професійна діяльність пов’язана з високим рівнем психофізіологічного та емоційного навантаження під час виконання трудових функцій.

1.5. Умови допуску до роботи за професією

Наявність документа про вищу освіту не нижче рівня бакалавра за спеціальностями галузі знань 01 Освіта/Педагогіка або інших галузей знань з присвоєнням професійної кваліфікації педагогічного працівника.
Необхідні щорічні медичні огляди та наявність особистої медичної книжки; попередні (періодичні) психіатричні огляди; профілактичні наркологічні огляди; навчання з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності у закладах соціального захисту дітей.
Вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування, ведення ділової документації та виконання професійних обов’язків (для іноземців та осіб без громадянства).

1.6. Документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня Національної рамки кваліфікацій (НРК):

для вихователя-методиста - диплом бакалавра (6 рівень НРК) за спеціальностями галузі знань 01 Освіта/Педагогіка або диплом бакалавра за спеціальностями інших галузей знань та документ про проходження психолого-педагогічної підготовки;
для вихователя-методиста I, II та вищої категорії - диплом про рівень вищої освіти за ступенем магістра (7 рівень НРК) за спеціальностями галузі знань 01 Освіта/Педагогіка або диплом за спеціальностями інших галузей знань та документ про проходження психолого-педагогічної підготовки.

2. Навчання та професійний розвиток

2.1. Первинна професійна підготовка (назва кваліфікації)

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти.

2.2. Підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня освіти

Підготовка на другому рівні вищої освіти для здобуття ступеня магістра.

2.3. Підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти

Законодавством передбачено обов'язкове підвищення кваліфікації та атестація вихователя-методиста з періодичністю не рідше одного разу на 5 років.
Підвищення кваліфікації з присвоєнням професійної кваліфікації „Вихователь-методист II категорії”. Стаж роботи на посаді вихователя-методиста - не менше ніж 2 роки.
Підвищення кваліфікації з присвоєнням професійної кваліфікації „Вихователь-методист І категорії”. Стаж роботи на посаді вихователя-методиста II категорії - не менше ніж 5 років.
Підвищення кваліфікації з присвоєнням професійної кваліфікації „Вихователь-методист вищої категорії”. Стаж роботи на посаді вихователя-методиста І категорії - не менше ніж 8 років.

3. Нормативно-правова база, що регулює відповідну професійну діяльність

Конституція України;
Кодекс законів про працю України;
Цивільний кодекс України;
Сімейний кодекс України;
Європейська соціальна хартія (переглянута) (03.05.1996);
Конвенція ООН „Про права дитини” (20.11.1989);
Конвенція ООН „Про права осіб з інвалідністю” (13.12.2006);
Закон України „Про соціальні послуги”;
Закон України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”;
Закон України „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”;
Закон України „Про освіту”;
Закон України „Про дошкільну освіту”;
Закон України „Про повну загальну середню освіту”;
Закон України „Про фахову передвищу освіту”;
Закон України „Про вищу освіту”;
Закон України „Про позашкільну освіту”;
Закон України „Про охорону дитинства”;
Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”;
Закон України „Про протидію торгівлі людьми”;
Закон України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”;
Закон України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”;
Закон України „Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”;
Закон України „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей”;
Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341 „Про затвердження Національної рамки кваліфікацій” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 519);
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах";
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”;
Державний стандарт (базовий компонент) дошкільної освіти;
Державний стандарт початкової освіти;
Державний стандарт соціальної адаптації;
Державний стандарт соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;
Концепція розвитку педагогічної освіти;
інші нормативно-правові акти у сфері соціального захисту, реабілітації та освіти.

4. Загальні компетентності:

здатність до академічної та професійної мобільності;
здатність нести персональну відповідальність за результати прийняття професійних рішень;
здатність до комунікацій у межах професійної діяльності;
здатність використовувати та взаємодіяти з цифровими технологіями для навчання, професійної діяльності (роботи) та участі у житті суспільства;
здатність ефективно управляти робочим часом;
здатність виявляти лідерські якості;
здатність реагувати на можливості та ідеї і перетворювати їх у цінності для інших;
здатність виконувати звичні професійні дії в більш ефективний спосіб, діяти в нестандартних ситуаціях;
здатність проявляти креативність та творчість у професійній діяльності;
здатність працювати в команді;
здатність запобігати конфліктним ситуаціям;
здатність діяти як відповідальний громадянин і повною мірою брати участь у соціальному житті;
здатність бути відкритим до різноманітності культурного самовираження, поважати його, а також дотримуватися етичних норм та бути відповідальним щодо інтелектуальної та культурної власності;
здатність до саморозвитку і самовдосконалення упродовж життя.