1.1. Узагальнена назва професії (посади)

Спеціаліст з питань персоналу.

1.2. Професійна кваліфікація

Спеціаліст з питань персоналу.

1.3. Назви типових посад

Професійний стандарт поширюється на посади працівників підрозділів з управління персоналом:
головний спеціаліст з питань персоналу;
провідний спеціаліст з питань персоналу;
спеціаліст з питань персоналу.

1.4. Місце професії (посади) в організаційно-виробничій структурі підприємства (установи, організації)

Обіймає посаду спеціаліста служби персоналу у відповідному структурному підрозділі апарату місцевої ради та її виконавчого комітету.
Безпосереднє підпорядкування начальнику служби персоналу.
Робоче місце розташоване у приміщенні (кабінеті, кімнаті) адміністративної будівл і апарату місцевої ради та її виконавчих органів.

1.5. Умови праці

Робочий час і час відпочинку, інші умови праці, матеріально-технічне забезпечення та оплата праці є належними та гарантовані законодавством про службу в органах місцевого самоврядування, законодавством про працю.

1.6. Умови допуску до роботи за професією (посадою)

Визначення особи переможцем конкурсу у порядку, визначеному законодавством про службу в органах місцевого самоврядування та державну службу, або прийняття на посаду за іншою процедурою, передбаченою законодавством України; складання Присяги посадової особи місцевого самоврядування (у разі прийняття на службу в орган місцевого самоврядування вперше); відсутність обмежень і обставин, що перешкоджають реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування; ознайомлення під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку органу місцевого самоврядування та посадовою інструкцією; подання усіх, передбачених законодавством, документів (декларації, заяви тощо) для обіймання посади.
Встановлення відповідності спеціаліста з питань персоналу займаній посаді протягом строку випробування (до шести місяців у випадку встановлення).
Наявність документа про вищу освіту ступеня не нижче бакалавра за спеціальністю галузі знань “Публічне управління та адміністрування” та/або інших галузей знань.

1.7. Документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікації, їх віднесення до рівня НРК

Диплом бакалавра (6 рівень НРК).

2. Навчання та професійний розвиток

2.1. Первинна професійна підготовка (назва кваліфікації)

Здобуття вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти (першому циклі вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти) за спеціальністю галузі знань “Публічне управління та адміністрування” та/або інших галузей знань.

2.2. Підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня освіти (назва кваліфікації)

Підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня вищої освіти здійснюється виключно за спеціальністю галузі знань “Публічне управління та адміністрування”.
Підготовка за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” галузі знань “Публічне управління та адміністрування” здійснюється відповідно до Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування» галузі знань “Публічне управління та адміністрування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 789, (зі змінами) та стандартів вищої освіти.
Підготовка на другому рівні вищої освіти для здобуття ступеня магістра за спеціальностями галузі знань “Публічне управління та адміністрування”.

2.3. Підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти (назва кваліфікації)

Підвищення кваліфікації за загальними та/або спеціальними професійними (сертифІкатними) програмами здійснюється обов’язково для вперше призначених на посади в органах місцевого самоврядування протягом року з дня призначення на посаду.
Підвищення кваліфікації за загальними та/або спеціальними професійними (сертифІкатними) програмами, загальними та/або спеціальними короткостроковими програмами проводиться не рідше одного разу на три роки.

3. Нормативно-правова база, що регулює відповідну професійну діяльність

Конституція України.
Кодекс законів про працю України.
Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Закон України “Про державну службу”.
Закон України “Про запобігання корупції” .
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”.
Закон України “Про доступ до публічної інформації””.
Закон України “Про захист персональних даних”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 “Про порядок обчислення стажу державної служби” (застосовується для обчислення стажу служби у період до 1 травня 2016 року).
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1994 № 804 “Про затвердження Положення про порядок стажування у державних органах”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 № 1386 “Про затвердження Типового порядку формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 246 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 “Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 № 106 “Про затвердження Положення про систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад”.